Таким чином, під формуванням цінової політики торговельного підприємства розуміють обґрунтування диференційованих рівнів торгівельних надбавок на реалізовані товари, визначення умов та розміру їх оперативного коригування залежно від змін ситуації на споживчому ринку та умов господарювання торговельного підприємства.
1 Забезпечення взаємозв’язку цінової політики підприємства з загальною стратегією торговельного менеджменту та пріоритетними напрямками розвитку товарообороту. Цінова політика має розглядатися як найважливіша складова стратегії розвитку торговельного підприємства на окремих етапах її реалізації, а її завдання мають відповідати пріоритетним напрямкам розвитку товарообороту.
2. Врахування стану кон’юнктури споживчого ринку та властивостей обраної ринкової ніші. Такий взаємозв’язок дозволяє врахувати умови формування цін (а відповідно, і торгових надбавок) в відповідних сегментах споживчого ринку, характер вимог до цін окремих категорій роздрібних покупців.
3 Врахування затратоміскості реалізації товарів та її диференціації залежно від місця продажу товарів, рівня торговельного обслуговування та інших факторів. Врахування фактора затратоміскості дозволяє забезпечити отримання доходів, не нижчих за мінімальний рівень та, відповідно, - беззбитковість діяльності підприємства в цілому.
4 Здійснення активної цінової політики на ринку. Активні форми цієї політики визначаються такими факторами, самостійність встановлення розміру роздрібних цін та торгових надбавок, диференціація підходів до формування рівнів торговельних надбавок на окремі групи товарів та інше. Здійснення активної цінової політики забезпечує чітко визначене позиціювання даного торговельного підприємства на споживчому ринку.
5 Забезпечення гнучкості та динамічності цінової політики. Гнучкість та динамічність забезпечується швидкістю реагування розробленої цінової політики на зміни внутрішніх умов розвитку торговельного підприємства та факторів зовнішнього середовища, тобто шляхом своєчасного перегляду окремих її параметрів в залежності від зміни кон’юнктури споживчого ринку, стадії життєвого циклу підприємства, зміни умов господарювання.
Знання чинників, які впливають на розмір доходів торговельного підприємства, дозволяє виявити основні напрямки пошуку резервів його збільшення.
Обсяг доходів торговельного
підприємства від реалізації товарів залежить від кількості реалізованих
товарів(к), ціни їх закупівлі (Цзак) та ціни реалізації (Цреал).
Залежність між цими чинниками можу бути виражена так:
ВД = (Цр - Цзак) К.
або
ВД = ТО - ОЗ = УрК - УЗК,
де К - кількість проданих товарів;
Цр, Цзак - відповідно - ціна реалізації та закупівлі товарів;
ТО - обсяг товарообороту підприємства;
ОЗ - обсяг закупівлі товарів (оплата товарів постачальникам за цінами закупівлі).
Відповідно, основними резервами зростання доходів є:
1 Зниження ціни закупівлі товарів.
2 Підвищення ціни реалізації товарів.
3 зростання обсягів реалізації товарів.
Основні шляхи мобілізації кожної групи резервів наведено в Додатку № 3 стр 27.
В сучасних умовах значним резервом доходів підприємства є розвиток інших видів його діяльності(посередницької, кредитної, інвестиційної тощо), які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення. Основними резервами отримання доходів від позареалізаційних операцій є:
проведення посередницької експертизи проектів та вибір для пайової участі в спільній діяльності підприємств, які мають найбільш високі перспективи росту та потенційно високу рентабельність капіталу;
цілеспрямований вибір цінних паперів, які купуються підприємством, оцінка рейтингу їх емітенту та інвестиційної привабливості здійснюваних фінансових інвестицій, формування портфеля цінних паперів, забезпечуючого максимізацію отриманого прибутку при мінімальному рівні ризику;
продаж вільних грошових коштів на фінансовому ринку шляхом придбання інвестиційних сертифікатів, відкриття депозитних рахунків;
надання комерційного кредиту (перш за все, тим підприємствам, які є партнерами з громадських зв’язків, матеріально-технічного забезпечення);
ефективне здійснення операцій з іноземною валютою з метою отримання доходів за рахунок курсової різниці (в межах дозволених законодавством);
здача в оренду основних фондів (устаткування, виробничих та невиробничих площ, які активно не використовуються в певний час), визначення та обґрунтування умов оренди та розміру орендної плати (з урахуванням середньої норми рентабельності капіталу);
врахування в розмірі штрафних санкцій, які висуваються контрагентом підприємства, суми втрат від інфляції та неодержаного прибутку;
віднесення повної суми збитків за
ринковими цінами від ґанджу продукції, псування інструменту, інвентаря,
понаднормативного використання сировини та матеріалів, розкрадань тощо на
винних осіб та своєчасне їх стягнення
Розділ 2. Аналіз фінансової
діяльності підприємства торгівлі на прикладі
.1 Загальна характеристика
підприємства
Одне із завдань фінансової реформи - перехід до керування фінансами на основі аналізу фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства, адекватних ринковим умовам, і пошуку шляхів їх досягнення.
Результати діяльності будь-якого підприємства цікавлять як зовнішніх користувачів (у першу чергу інвесторів, кредиторів, акціонерів, споживачів і виробників), так і внутрішніх (керівників підприємства, працівників адміністративно-управлінських структурних підрозділів та підвідомчих підрозділів). Дуже важливим є положення підприємства на ринку, для чого необхідна стратегія його розвитку.
Основними компонентами фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства є: аналіз бухгалтерської звітності; горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; розрахунок фінансових коефіцієнтів.
При ринкових відносинах аналітична діяльність - це одна з важливих умов як виживання, так і процвітання підприємств. Кваліфіковані фахівці зобов'язані володіти сучасною методикою системно-комплексного підходу до дослідження та оцінки виробничих і управлінських ситуацій, науково обґрунтованими методами всебічного аналізу виробничо-господарської діяльності.
Товариство з обмеженою
відповідальністю «Ассоль» вважається створеним як юридична особа з моменту його
державної реєстрації у встановленому законом порядку. Організаційна структура
підприємства представлена лінійним типом організаційних структур (Рис №5)
Рисунок №5 Організаційна структура
ТОВ «Асоль»
Товариство для досягнення цілей своєї діяльності мають право нести обов'язки, здійснювати будь-які майнові та особисті немайнові права, надані законодавством товариствам з обмеженою відповідальністю від свого імені здійснювати будь-які допустимі законом угоди, бути позивачем і відповідачем у суді.
Товариство має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі. Товариство також є власником майна, придбаного в процесі його господарської діяльності. Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження перебувають у його власності майном на свій розсуд відповідно до цілей своєї діяльності та призначенням майна.
Все майно Товариства враховується на його самостійному балансі.
Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави та учасників Товариства. Держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства. Учасник Товариства не відповідає за зобов'язаннями Товариства і несе ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості його вкладу до статутного капіталу.
У разі неспроможності (банкрутства) Товариства з вини його учасників або з вини інших осіб, які мають право давати обов'язкові для Товариства вказівки або іншим чином мають можливість визначати його дії, на зазначених учасників або інших осіб у разі недостатності майна може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Товариство може створювати самостійно і спільно з іншими товариствами, товариствами, кооперативами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами на території України організації з правами юридичної особи в будь-яких допустимих законом організаційно-правових формах. Суспільство може мати дочірні і залежні товариства з правами юридичної особи.
Суспільство може створювати філіали і відкривати представництва на території України і за кордоном. Філії та представництва засновуються Загальними зборами учасників і діють відповідно до Положень про них. Положення про філії та представництва затверджуються рішенням учасника.
Товариство самостійно планує свою виробничо-господарську
діяльність, а також соціальний розвиток колективу. Основу планів складають договори, укладені із споживачами продукції і послуг Товариства, а також постачальниками матеріально-технічних та інших ресурсів.
Товариство має право:
У порядку, встановленому законом, брати участь у діяльності і створювати в РФ та інших країнах господарські товариства та інші організації з правами юридичної особи;
Брати участь в асоціаціях та інших видах об'єднань;
Брати участь у діяльності і співпрацювати в будь-якій іншій формі з міжнародними громадськими, кооперативними та іншими організаціями;
Набувати і реалізовувати продукцію (роботи, послуги) інших товариств, підприємств, об'єднань і організацій, а також іноземних фірм як в Україні, так і за кордоном, у відповідності з чинним законодавством;
Здійснювати інші права і нести інші обов'язки відповідно до чинного законодавства.
Товариство має право залучати для роботи російських та іноземних фахівців, самостійно визначаючи форми, розміри і види оплати праці.
Товариство з метою реалізації технічної, соціальної, економічної та податкової політики несе відповідальність за збереження документів (управлінських, фінансово - господарських, по особовому складу та ін); забезпечує передачу на державне зберігання документів, що мають науково-історичне значення, в державні архівні установи в Відповідно до чинного законодавства; зберігає і використовує в установленому порядку документи по особовому складу.
Для досягнення цілей своєї діяльності Товариство може набувати права, приймати обов'язки і здійснювати будь-які дії, не заборонені законодавством.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассоль», іменоване надалі «Товариство», створене і діє у відповідності з Цивільним кодексом України, та, іншими законодавчими актами України.
Товариство є юридичною особою і здійснює свою діяльність на підставі Статуту та діючого законодавства України.
Термін діяльності Товариства не обмежений.
Єдиним засновником (учасником) Товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромат"» (ТОВ «Аромат»), ОГРН 23452878, місце знаходження (поштова адреса) якого: вул. Примакова, 46, м. Харків, 61004, Україна.
Повне фірмове найменування Товариства українською мовою мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассоль».
Скорочене фірмове найменування Товариства українськоюмовою: ТОВ «Ассоль».
Товариство є комерційною організацією.
Товариство має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території України і за її межами. Товариство має круглу печатку, яка містить його фірмове найменування українською мовою і вказівку на його місце знаходження. Товариство має штампи і бланки зі своїм найменуванням, власну емблему) та інші засоби візуальної ідентифікації.
Товариство є власником належного йому майна і грошових коштів і відповідає за своїми зобов'язаннями власним майном. Учасник Товариства має передбачені законом та Статутом Товариства зобов'язальні права по відношенню до Товариства.
Прийняття нових учасників до складу Товариства здійснюється за рішенням його єдиного учасника.
Місце знаходження Товариства та його поштову адресу: м. Харків, вул. 23 Серпня, 26.
Метою діяльності Товариства є отримання прибутку. Товариство має право здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законом України.
Предметом та основними видами діяльності Товариства є:
Надання готельних послуг;
Надання послуг громадського харчування;
Надання послуг та обслуговування у сфері туристського і екскурсійного бізнесу;
Надання послуг побутового обслуговування населення;
Торгівля продуктами, спиртними напоями, вино-горілчаними виробами та ін;
Оптова та роздрібна торгівля;
Організація громадського харчування, у тому числі ресторани, їдальні, чайні, буфети, закусочні, кафетерії та інші підприємства громадського харчування;
Посередницькі послуги з купівлі-продажу продукції сільського господарства, а також продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання;
Інші види діяльності, не заборонені
законом.
2.2 Аналіз результатів діяльності
Роздрібний товарообіг.
Порівняльний аналіз товарообігу за 2009-2010 роки виконаємо в таблиці 2.1.
Питома вага кожної з груп в загальному обсязі продажів визначають діленням товарообігу за відповідними групами періоду на загальний обсяг товарообігу з наступним множенням на 100.
Як видно за даними таблиці
товарообіг у 2010 році збільшився на 2494 тис. грн. або на 29,9%. У тому числі
з роздрібної торгівлі продуктами харчування - на 2401 тис. грн. або 32,2%, з
громадського харчування - на 93 тис. грн. або 10,6% відповідно. Тобто
збільшення товарообігу в основному відбулося за рахунок збільшення товарообігу
роздрібної торгівлі продуктами харчування.
Таблиця 2.1 Аналіз товарообігу
|
Товари |
Товарообіг, тис. грн |
Питома вага в товарообігу,% |
Середній рівень торговельної надбавки,% |
|||
|
|
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
|
Роздрібна торгівля Громадське харчування Разом |
7456 877 8333 |
9857 970 10827 |
89,5 10,5 100,0 |
91,0 90 100,0 |
40,0 34,6 36,9 |
44,0 41,85 42,6 |
Середній рівень торговельної надбавки також збільшився в 2005 році на 15, 4% до 2004 року (42,6 / 36,9 x 100 - 100). При цьому зростання торговельної надбавки з громадського харчування становить 20,9% (41,85 / 34,6 x 100 - 100); з роздрібної торгівлі - 10%.
Аналіз матеріально-технічної бази
Матеріально-технічна база підприємства утворюється сукупністю основних і оборотних фондів, якими володіє підприємство.
Можна зробити наступні висновки:
Основні фонди підприємства представлені машинами, обладнанням, виробничим і господарським інвентарем. Питома вага на початок і кінець 2009 року становить: машини та обладнання 16,3% та 31,1% відповідно; інвентар - 51,3% і 42,1%. На кінець і початок 2010 рік ці показники складають: машини та обладнання 31,1% і 19,8%, інвентар - 42,1% і 64,8%. За цими даними можна зробити висновок, що в 2009 році підприємство активно набувало машини й устаткування, а в 2010 році - виробничий і господарський інвентар