Дипломная (вкр): Аналіз стану доходності банку та шляхи її підвищення

Як показує спільний аналіз даних, наведених на рис. Д.1-Д.2 Додатку Д, за аналізуємий період 2007-2014 рр. в банківській системі України сумарні показники доходності діяльності банків мали наступні тренди:

. Доходність пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок чистих процентних доходів з рівня 3,71% у 2007 році зросла до рівня 6,1% у 2009 році та поступово знизилась до рівня 3,8% у 2013 і 4,1% у 2014 рр.;

. Доходність пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок чистих комісійних доходів з рівня 1,84% у 2007 році знизилась до рівня 1,49% у 2009 році та поступово зросла до рівня 1,78% у 2013-2014 рр.;

. Доходність пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок інших статей доходів (сумарно) з рівня 0,82-0,88% у 2008-2009 рр. знизилась практич-но до нульового рівня у 2010-2013 рр. та різко зросла до рівня 1,15% у 2014 р.;

. Зниження доходністі пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок створення резервів ризику активів з рівня (-1,21)% у 2007 р. зросло до рівня (-8,6)% у 2009 році, поступово зменшилось до рівня (-2,1%) у 2012-2013 рр. та різко зросло до рівня (-7,84)% у 2014 р.

Отримані за методологією (1.32)-(1.50) результати "горизонтально-ін-дексного" та "вертикально - структурного" аналізів динамічних рядів основних статей показників чистої доходності банківської системи України дозволяють побудувати макрофакторний аналіз доходності, який для зовнішнього аналітика (при відсутності детальної інформації щодо ставок доходності активних опера-цій та відповідних ставок витратності на залучення банківських ресурсів) для масштабованих показників доходності виглядає наступним чином.

При проведенні оцінки впливу наслідків макроекономічних валютно-фінансових криз в банківській системі України на рівень доходності діяльності банків в БС України враховуємо, що на протязі 2007-2014 рр. банківська систе-ма України витримала 2 макроекономічні валютно-фінансових кризи, які де-монструє графік девальвації національної валюти (рис. В.1 Додатку В):

. Криза 2008-2009 рр. на фоні наслідків впливу світової фінансової кризи 2008 року [7].

З жовтня 2008 р. під впливом зовнішньоекономічної та внутрішньоеконо-мічної ситуації в країні, а також викликаних цим панічних настроїв населення, з банків системно виведена значна частка депозитних внесків. За даними НБУ, в кризі 2008-2009 років банківська система України втратила ресурсів в еквіва-ленті $30 млрд (24,5%).

В кризі 2008-2009 рр. банківська система втратила 14 банків, девальвація курсу національної валюти склала 65%, падіння ВВП склало -2%, річний рівень інфляції склав 24%.

. Триваюча криза 2014 р. на фоні революційних змін та військових конф-ліктів в Україні [94].

З кінця 2013 р. під впливом політичної й економічної ситуації в країні, а також викликаних цим панічних настроїв населення, з банків системно виво-дяться депозитні внески. За даними НБУ, з початку 2014 року населення зняло з рахунків у комерційних банках 124,5 млрд грн (22%) і $8,7 млрд (37%). Через анексію Криму, блокування територій східних областей економіка країни втра-тила 27% промислового виробництва в цінах реалізації за 2013 рік. У фінансову систему "не дійшли" 30% валютних надходжень. У підсумку банківській систе-мі України доводиться підтримувати фінансову життєздатність країни в умовах падіння ВВП на 7,5%, інфляції - 25% і девальвації гривні - 95%. У цих умовах з банківського ринку у 2014 році пішли вже 37 банків.

На рис. Д.3-Д.4 Додатку Д наведені результати аналізу динаміки обсягів та структури основних статей та сумарних доходів банківської системи України у 2007 - 2014 рр.

Як показує аналіз даних, наведених на рис. Д.3-Д.4 Додатку Д:

при передкризовому різкому зростанні загальних обсягів доходів БС України з рівня 68,1 млрд грн (2007 р.) до рівня 143,0 млрд грн (2009 р.), тобто з середнім темпом росту +22,45 млрд грн /рік, у післякризовому періоді темп зростання різко зменшився з рівня 143,0 млрд грн (2009 р.) до рівня 169,0 млрд грн (2013 р.), тобто до середнього темпу зростання +6,5 млрд грн;

різке зростання сумарних доходів до рівня 210,2 млрд грн у 2014 році (+ 40 млрд грн за рік) пов’язане з значним обсягом торгівельно - спекулятивних доходів від торгівлі іноземною валютою при зростанні на протязі 2014 року ажіотажного попиту на валюту та валютообмінного курсу з 8,0 грн / долар США до 20 грн/долар США;

при цьому у кризовому та посткризовому періодах (2009 - 2013 рр.) питома вага процентних доходів в сумарних доходах БС України зменшилась з рівня 83,3% (2009 р.) до рівня 72,0% (2014 р.), а питома вага комісійних доходів зросла з рівня 11,3% (2009 р.) до 14,8% (2013 р.) та впала до 13,45% у 2014 р.;

відповідно у кризових роках питома вага доходів від торгівельних операцій з рівня 2,0% зростала до 9,4% у 2009 році та 7,4% у 2014 році.

На рис. Д.5-Д.6 Додатку Д наведені результати аналізу динаміки обсягів та структури основних статей та сумарних витрат банківської системи України у 2007-2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. Д.5-Д.6 Додатку Д:

найбільш динамічна стаття в структурі витрат - відрахування в резерви знецінення кредитів, цінних паперів та дебіторської заборгованості, яка різко зростає в „пікові" роки валютно фінансових криз 2008-2009 та 2014 рр. досягаючи рівня питомої ваги у 41,7% (2009 р.) та 39,3% (2014 р.);

при порівнянні 2007-2008 рр. та 2012 р., коли питома вага відрахувань в резерви знецінення кредитів, цінних паперів та дебіторської заборгованості становила приблизно 16%, структурні частки інших витрат була приблизно рівними;

при зростанні питомої ваги відрахувань в резерви більше 20% діяльність БС України стає збитковою (див. табл. Ж.1 Додатку Ж).

Таким чином, проведений експрес - аналіз показав, що вплив макроекономічних зовнішніх показників на сумарні показники доходності банків в банківській системі України є надзвичайно великим, оскільки він визначає рівень ризику діяльності банків, а, відповідно, рівень зниження доходності при створенні за рахунок частки доходів резервів ризику "дефолту" активних операцій.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України все більшу популярність набирають рейтингові методики оцінки фінансової результатив-ності діяльності банків [52, c. 230].

Сутність методик полягає в розрахунку ряду коефіцієнтів, які застосовуються як показники рівня успішності та ризикова-ності діяльності банку відносно вибраного середньостатистичного рівня показника:

-    середній рівень показника по банківській системі України;

-         середній рівень показника по групі найближчих банків України;

          умовно прийнятий оптимальний рівень показника.

В табл. 2.1 наведений перелік основних показників оцінки доходів, витрат та прибутків банків, які застосовуються в рейтингових методиках.

Ризики доходності поточної діяльності оцінюються трьома коефіцієн-тами [52, c. 145]:

-   коефіцієнт ризикового покриття процентними доходами сумарних витрат (рекомендоване мінімальне значення 0,8 або 80%),

-         коефіцієнт безризикового покриття комісійними доходами сумарних витрат (рекомендоване мінімальне значення 0,1 або 10%),

          та коефіцієнт співвідношення комісійного та відсоткового доходів (рекомендоване мінімальне значення 0,2 або 20%).

Таблиця 2.1 Основні показники коефіцієнтов рейтингових оцінок доходів, витрат та прибутків банку [52, c. 230]

На рис. Д.7 Додатку Д наведені результати розрахунку середніх (по всій банківській системі) рівней коефіцієнта поточного ризика доходності діяльності в БС України за 2007-2014 рр.

Як показує аналіз даних наведених на рис. Д.7 Додатку Д:

- коефіцієнт ризикового покриття процентними доходами сумарних витрат у розглянутому діапазоні має значення від 0,65 до 0,83 (тобто знаходиться , в основному, нижче умовного рівня 0,8 або 80%), при цьому його мінімімум 65% у 2009 році та 64,7% у 2014 році відповідає „пікам" валютно-фінансовій криз в банківській системі України у 2008 та 2014 рр.

коефіцієнт безризикового покриття комісійними доходами сумарних витрат у розглянутому діапазоні має значення від 0,09 до 0,2 (тобто знаходиться як вище, так і нижче умовного рівня 0,1 або 10%), при цьому його мінімімум 8,9% у 2009 році та 10,2% у 2010 році також відповідає валютно-фінансовій кризі в банківській системі України, яка виникла під впливом світової фінан-сової кризи 2008 року;

коефіцієнт співвідношення комісійного та відсоткового доходів у роз-глянутому діапазоні має значення від 0,24 до 0,5 (тобто вище умовного рівня 0,2 або 20%), при цьому його мінімімум у 2009 році відповідає валютно- фінан-совій кризі в банківській системі України, яка виникла під впливом світової фінансової кризи 2008 року.

Отримані рівні коефіцієнтів ризику доходності поточної діяльності в середньому по банківській системі України в дипломній роботі використовуються як опорні рівні при аналізі фінансової результативності діяльності об’єкта дипломного дослідження - лідера банківської системи України ПАТ КБ "Приватбанк".

2.2 Фінансово-економічна характеристика ПАТ КБ "Приватбанк"

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є міжрегіональним універсальним та систем-ним банком, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів усіх форм власності, входить до складу семи системних банків України, має один з найбільших обсягів капіталу і чистих активів. Заснований у 1992 році, комерційний банк ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є лідером банківського ринку України [95].

Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, що включає в себе 3 216 відділень по всій Україні, 8210 банкоматів, 11926 терміналів самообслуговування і 147289 POS-терміналів, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці країни. На кінець звітного 2013 року середньооблікова чисельність штатного персоналу ПАТ КБ "Приватбанк" нараховує 27507 чоловік.

Відповідно до Стратегії ПАТ КБ "Приватбанк" генеральна мета діяльності банку є наступною: "Бути лідером в Україні з надання населенню та юридичним особам платіжних та інших банківських послуг, з переходом від обслуговування у відділеннях банку до ідеології навчання клієнтів використанню дистанційних інструментаріїв банківського обслуговування".

Найважливіші стратегічні напрямки і задачі банку [95]:

. Нарощування портфеля платіжних карт "Універсальна" та доведення до більшого охоплення населення.

. Збільшення кількості карт за зарплатним проектом для бюджетних і комерційних підприємств.

. Перехід на спрощений продуктовий ряд і універсальну технологію обслуговування депозитів.

. Обслуговування клієнтської бази "Малого і Середнього бізнесу".

. Збільшення охоплення VIP-клієнтів активними послугами.

. Поширення навчальних транзакцій на операції фізичних і юридичних осіб.

. Утримання параметрів кредитних портфелів відповідно до затверджених стратегічними показниками ризик-апетиту.

. Зниження частки негативних оцінок клієнтів.

. Підвищення індексу чистої лояльності співробітників.

В 2013 році відповідно до даних НБУ доля ПриватБанку на ринку пластикових карт склала 51,5%, на ринку банкоматів - 47%, на ринку POS-терміналів в торгових мережах - 56%. На кінець 2013 року кількість випущених пластикових карт ПриватБанку складає 30 984 188 шт., кількість банкоматів - 8 210 шт., кількість терміналів самообслуговування - 11 926 шт., кількість POS-терміналів - 147 289 шт., що є свідоцтвом беззаперечного лідерства за даними показниками [94].

Головним досягненням ПАТ КБ "Приватбанк" протягом 2013 року є перехід в обслуговуванні юридичних осіб в режимі 24х7х365, що забезпечує цілодобовий доступ для проведення платежів. Сьогодні кожен п'ятий корпоративний клієнт банку проводить платежі в нічний час, вихідні та свята.

За даними компанії GfK, в 2013 році число користувачів Інтернет-банкінгу збільшилось на 35%. В цілому за банківською системою його використовують 10-15% клієнтів. Беззаперечним лідером тут є ПриватБанк (число користувачів Приват-24 за рік зросло більш ніж на 100%). Орієнтація на сучасні технології дозволила ПриватБанку за 2013 рік подвоїти кількість операцій, які проводяться клієнтами через системи Інтернет-банкінгу, і стати лідером в регіоні за популярністю платіжних сервісів для смартфонів.

На рис. Е.1-Е.4 Додатку Е наведені результати аналізу показників позиціонування ПАТ КБ "Приватбанк" на банківському ринку України та порівняльні показники прибутковості його діяльності серед перших 35 банків України.

Як показує аналіз результатів розрахунків, наведених на рис. Е.1-Е.4 Додатку Е:

. ПАТ КБ "Приватбанк" із значним відривом займає місце лідера в банківській системі України по обсягу активів балансу - 16,8% від загального обсягу активів балансу БС України станом на 01.01.2014 року та 15,5% від загального обсягу активів балансу БС України станом на 01.01.2015 року (після втрати інфраструктури та коштів банку в АР Крим та Луганській і Донецькій областях у 2014 році).

На другому-третьому місцях рейтингу по питомій вазі активів (8,7-10,1%) розташувались банки з 100% участю держави в акціонерному капіталі "Ощадбанк України" та „Укрексімбанк".

. Чистий прибуток ПАТ КБ "Приватбанк" за 2013 рік склав 1,873 млрд грн, при цьому банк відрахував з доходів 2,7 млрд грн в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості. Чистий прибуток ПАТ КБ "Приватбанк" за 2014 рік склав 0,75 млрд грн, при цьому в форс-мажорних умовах анексії Криму та втрат за рахунок бойових дій у Луганській та Донецькій областях банк відрахував з доходів 2,66 млрд грн в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості, тобто на рівні 2013 року.

. В умовах внутрішньої політичної кризи в 4-му кварталі 2013 року банки значно наростили обсяги відрахувань в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості, що привело до загальної збитковості БС України за 2013 рік. У 2014 році виникли обставини різкого погіршення якості кредитних портфелей банків в БС України та необхідності додаткового нарощування обсягів відрахувань в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості (рис. Е.4 Додатку Е).